В історико-етнографічному центрі Городківки вдалося відновити діючий ткацький верстат — важливий елемент народних ремесел, які колись були поширені майже в кожній хаті. Проєкт виявився непростим, адже знайти оригінальний верстат у повному зборі не вдалося.
Збирати механізм довелося з деталей, що були взяті з різних джерел. За основу взяли верстат, подарований Ніною Голубецькою з села Джугастра. Дрібніші частини знаходили в старих хатах городківчан, а деякі деталі виготовляли власноруч за допомогою майстрів Івана Локотея та Олександра Дрогобецького.
Повідомляє Городківка. Історична спадщина.
Особливу роль у відновленні відіграла Світлана Шуляр із сусідньої Леонівки, яка донедавна працювала на подібному верстаті і володіє практичними знаннями ткацького ремесла. Під її керівництвом розрізнені деталі вдалося поєднати в робочий механізм. Упродовж кількох днів пані Світлана приїздила до центру, де за роботою із зацікавленням спостерігали діти — учасники народознавчих гуртків. Вони вперше почули такі слова, як бердо, ниті, човник, ритки, каталони, чесниця, основа та батка.
Наразі центр має діючий ткацький верстат, на якому у минулому ткали рушники, пілки, килими та рядна. Майстри почали з простого: тчуть доріжки з нарізаних смужок старого одягу — цю техніку використовували в середині XX століття.
Кожен відвідувач Історико-етнографічного центру може спробувати себе у ролі ткача і долучитися до збереження традицій.
Організатори проєкту дякують усім, хто допомагав у відновленні верстата. Вони також закликають тих, у кого збереглися подібні верстати або деталі до них, подарувати їх центру, щоб надати інструменту друге життя і зберегти народне ремесло для майбутніх поколінь.
